Люблю я Луцьк — мій Лучеськ — на світанні,
Коли весна — і дихати превільно.
Он кірхи хрест, а он костелу бані
Вітають всіх, киваючи прихильно.
А замок Любарта, цей древній богатир,
Уже в літах, та чутно в ньому силу.
Він дивиться залюблено на Стир —
На річку-подругу стареньку і змілілу.
І, мабуть, згадує ті дні, коли вона
Стрічала перша воїнство вороже,
І вірила, що замкова стіна
Все зло на світі зупинити може.
На вулицях каштанові свічки,
А липи кучері розчісують зелені,
Газонів малахітові стрічки
Врочисті, загадково небуденні.
Мій добрий Лучеську — мій Луцьку дорогий —
Небесний Садівник тебе кохає,
Так щиро любить — й одяг золотий
Тобі на плечі ніжно накидає.
Комментарий автора: Коли їхати по вулиці Ковельській у бік центру м. Луцька, то на мосту через Стир справа відкривається чудовий пейзаж з куполами храмів, потім відкривається зору башта замку Любарта. Трава. Дерева. В ранковому промінні все виглядає пречудово.І я розумію, що це руки мого Господа!
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Прочитано 11943 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
О, Господь, Дорогой! Ты даруешь мне Свет! - Светлана Камаскина Дорогие смирённые Сердечки!Когда мы стоим в молитве, мы прежде всего
стоим у Подножия Голгофы, и умаляемся, и смиряемся, чтобы нас Господь
благословил Блаженным Помазанием Духа Святого, и только тогда, когда
наше внутреннее \я\ - умирает, в нашем чистом сердечке - Воскресает
Агнец Духа Святого, Семя Нового Завета, и когда Эта Нежная Виноградная
Лоза возрастает в Ангельских Языках в Небеса, и покрывается Духовной Росой, то тогда приносит Молитвенные Пророческие Дары во Святилище
Господне, и тогда в Этом сердечке - Воскресает Иисус, из Силы в Силу,
В Благодать на Благодать! Мира Вам и Благословений!
Проза : Помощь из космоса - Николай Морозов 8 июля - День любви семьи и верности. В этот день в прессе много говорят о том, Россия погибает потому что не рождаются дети из за того что молодые люди не могут создать семью. Эти передачи услышали пролетающие мимо инопланетяне, восприняли как сигнал бедствия и поспешили на помощь. Рассказ написан с изрядной долей юмора.
