Відкр.22.1,17
В обідній час зібрались пастухи
Перепочить, поговорить про справи…
Про те, паркан у кого де кривий,
Про те , шовкові де ростуть отави…
Один найбільше хвалькуватий був:
“У мене із каміння загородка,
ворота ж закриваю на засув,
і вівці не втечуть з мого городу.
А от у тебе, - іншому сказав, -
Отара скоро в дикий ліс заблудить.
Не загорожа, а тонка лоза,
Проскочити її – одна секунда.”
І відповідь йому така була:
«Де джерело, і води чисті б’ються,
Де соковита зелень поросла,
Там вівці всі до одної пасуться.
Якщо є їжі вдосталь для овець,
Якщо завжди джерельна є водиця –
У пошуках не зійдуть в манівець,
А йтимуть з джерела води напиться. »
В обідній час зібрались пастухи
Перепочить, поговорить про справи…
Про те, паркан у кого де кривий,
Про те, шовкові де ростуть отави.
--------------------
Де Слово Боже – чисте джерело,
Не треба кам’яниста загорожа.
Якщо його пісками замело –
Не втрима паству і страшне «не можна».
Ми маєм воду, і вона жива.
Це Господа, Спасителя слова.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
